Білої кави не нап’юся. Молока чорного теж ні. Не тому, що може боюся, Лиш таке не смачне мені...
Тому тих, що п’ють чорну каву Вітаю і кланяюсь їм. Хто п’є молоко, йому слава І хай смакує наче джин ...
А може, мов цілющу воду Нам пити правду з джерел тих, В яких є віра, любов, згода... І завжди надійна погода, Яка то топче брехню – гріх, Що йде стежинами народу. 13.07.2016р.
Я все це бачу з чужини. Чую, як рідний край терпить. Словами плачу я й сини бо за все рідне нас болить... Дякую Вам за слово. З повагою Василь ШЛяхтич з Польщі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
