Нд, 17.08.2025, 06:27
Меню сайту
Категорії каталогу
Н. М. Сторінка творів [10]
Богданова Анна [16]
Кучерук Мирослава [45]
Цибульська Таїсія [141]
Голуб Валерій [18]
Анчаков Руслан [16]
Несмашна Галина [7]
Мельник Віталій [1]
Плахотник Назарій [4]
Винниченко Сашко [11]
Ксенія (Green_Tea) [5]
Діденко Анна [2]
Глоба Петро [59]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Полтавщини категорії та розділи української поезії, українська проза Богданова Анна
 

Не судилося...

Розчиняюся незворушно.
Ледве чутно. І ледь помітно…
Просто стало занадто душно.
Якось раптом забракло світла…

Неважливими стали вчинки,
За якими не видно душу,
Та… почати нову сторінку
Я без тебе вже, мабуть, мушу…

Не судилося. Не зрослося.
Залишилося на півсили.
Ми вже потім розберемося,
Чому нас так часи змінили…


Додав: Bogdana (02.05.2009) | Автор: © Анна Богданова
 
Розміщено на сторінці: Богданова Анна

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 3239 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 virchi • 10:06, 02.05.2009 [Лінк на твір]
На відмінно! Правильно пишете "Ми вже потім розберемося" - час усе розставить на свої місця yes
avatar
2 Did • 16:12, 02.05.2009 [Лінк на твір]
Не мереживом перебраних слів, вдало підібраних рим - зовсім ні. Мене цей вірш вразив якоюсь внутрішньою красою, істинністю почуття, глибинною наповненісю. Прекрасні рядки! Дякую.
avatar
3 Bogdana • 02:41, 03.05.2009 [Лінк на твір]
І вам дякую за коментарі! shy Знову змусили мене зашарітися...
avatar
Гарний вірш. 5!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...

virchi:
Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними

virchi:
Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!). Ви створили

virchi: Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz