Вірш був написаний після відвідин майстерні одного художника. Там мене вразила картина у мій зріст, де біля печі стоїть його старенька мати. Звичайно, згадалося дитинство і мама біля печі порається. А як смачно пахнув хліб з добрих материнських рук... Такого смаку й запаху я більше не відчую... Бережіть рідних...
Поки мама жива доти й груша цвітує.... доти і хлібом із печі парує...... А в мене... ні батька ні неньки нема.... лиш погляд із фото... та пам'ять жива...... А вірш хороший......
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Жасміне, москалі за комуни носили Тараса Шевченка, як абсолютну ікону. То, що - викинути Кобзаря геть з української історії та культури? ;-) Стосовно До
leskiv: Цікаві роздуми. Хоча я не поділяю деякі Ваші думки. Якщо Ви - християнин, то знаєте, що Іісус насильство не вітав, навіть навпаки. Хоча в Західній Україні молоді віруючі повстанці після сповіді йшли у
ZhasminVKanoe:Додам іще. Невже нікого иншого не знайшлося на головну роль, окрім п. Стрельникова, який "уславився" головно ролями в (нез)численних кацапських чи кацапсько-(пс