Вірш був написаний після відвідин майстерні одного художника. Там мене вразила картина у мій зріст, де біля печі стоїть його старенька мати. Звичайно, згадалося дитинство і мама біля печі порається. А як смачно пахнув хліб з добрих материнських рук... Такого смаку й запаху я більше не відчую... Бережіть рідних...
Поки мама жива доти й груша цвітує.... доти і хлібом із печі парує...... А в мене... ні батька ні неньки нема.... лиш погляд із фото... та пам'ять жива...... А вірш хороший......
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Жасміне, як зрозумів, головна думка Вашого допису: "Усе складно і усе заплутано!" :-) Ну, то це не нове. Але, що робити, як ми живемо на такій планет
ruhlyvy:Пане Жасміне, москалі за комуни носили Тараса Шевченка, як абсолютну ікону. То, що - викинути Кобзаря геть з української історії та культури? ;-) Стосовно До
у Вас 
0
Саме тоді, коли написала, також згадала ці твори)))
