Поглянь, яка краса!
Листок кленовий впав на підвіконня
Захоплення і подив, аж в очах сльоза
і ніби в класі засвітилось сонце.
Листок осінній… А скільки в нім тепла!
Яка дорогоцінність! А ми й не помічали…
Ти скільки нам відкрила, принесла,..
навчила,.. прекрасне в світі відчувати.
Учителько моя! Моя любов моя ти біль
і небайдужа багата щира вдача --
осіння листопадова метіль,
на хвилі почуттів розв᾿язана задача.
Учителько моя! Де, в яких краях
ворожа куля твоє серце обірвала?
А я й тепер крізь кілометри і літа
тебе живою і понині відчуваю…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
