Сьогодні вітер… То моє бажання…
Мій спраглий подих за Твоїм теплом…
Травинок, квітів і листків дрижання –
Це у мені тріпоче бурелом…
До Тебе хочу, пристрасно, нестримно…
Моє серденько стукає в вікно…
Стікає ніжність шепотом у ринву,
Думками пещу тіло крізь сукно…
Якщо прокинешся, Тебе заколихаю…
Бо Ти – мій сон, і день, і настрій мій…
Бо я Тебе Обожнюю, Кохаю…
Для вітру відстань – це лиш мить до мрій…
Пристрасний, чуттєвий вірш — вітер тут стає метафорою нестримного бажання і туги за коханою людиною. Дуже вдалий образ у першому рядку — ототожнення вітру з власним бажанням одразу задає тон усьому тексту: природна стихія стає дзеркалом внутрішнього стану ліричного героя.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0