* * *
зацвіли калачики
на вікні
в місяці у березні,
навесні.
і хмаринки-клаптики
в вишині
на дощі гуртуються
на рясні.
вітерець хитається,
п"яний бо -
мов щодуху дмухає
у тромбон,
а то стиха затишно
в саксофон... -
викрадає злодієм
спокій, сон.
вже імжа серпанково
з неба хвиль
сіє містом холодно
крапель пил.
парасолі квітами
обопіль
з юлиць осміхаються
в березіль.
та не мжа спадає вже,
мокрий сніг -
вітер буревіями
знавеснів!
ломить парасольки всі,
лупить з ніг
в місяці у березні,
навесні.
знагла рвучко стукає
в оболок,
в двері змерзло дихає
і в замок.
просить обігрітися -
зовсім змок,
красного вина мого
хоч ковток.
все божиться, скиглить все -
то не він
влаштував зимовий цей
сніговій.
що весні бажалося
змов і змін,
капризує строями
в перемін...
...двері мої щілнії
і міцні
говір вітру слухаю
в напівсні
і складаю віршики,
все сумні -
у собі тримаю їх
навесні...
______
оболок - тут: вікно.
Додав: ontoya (16.03.2018)
| Автор: © Ем Скитаній
Розміщено на сторінці : Вірші про весну
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1875 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в словах пана Бутусова - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.