Я за вами іду дуже скоро Зупиняюся лиш коли треба Тоді бачу улюблені гори І блакитне своє рідне небо
Відпочивши іду у дорогу Що веде у церковні простори Там тихенько моливсь я до Бога Там теж чую те що Він говорить
Роки сіли баластом на спині А я весь час в дитячому слові Кожним завтра втішаюся нині Відсіваю зерно від полови І дарую себе Україні Це слова материнської мови. 09.06.2018р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
