Я за вами іду дуже скоро Зупиняюся лиш коли треба Тоді бачу улюблені гори І блакитне своє рідне небо
Відпочивши іду у дорогу Що веде у церковні простори Там тихенько моливсь я до Бога Там теж чую те що Він говорить
Роки сіли баластом на спині А я весь час в дитячому слові Кожним завтра втішаюся нині Відсіваю зерно від полови І дарую себе Україні Це слова материнської мови. 09.06.2018р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:І, все ж: треба б все таки говорити те, що є. Я нічого не перебільшую: усе це- не моє, як ви кажете, ОСОБИСТЕ бачення Америки, а- досвід з життя.
у Вас 
0
