Прочитала першу частину вірша - такий політ фантазії, любо бачити гарний сон... "Гламурненький" початок. А на другій частині аж гепнулася об грязну підлогу тієї кімнати... Жаль ліричного героя... Але у нього не все втрачено, раз такі сни сняться. Вірш сподобався своєю різноманітністю.
Ох, мій бодун, покинь мій розум, друже, Немов слонів табун, пробіг по тілу дружно, В думках блукає сум, а горло жаром сушить, Ох мій бодун, я випив би й з калюжі. Я не живий, не мертвий, але душу Віддав би, щоб “лихий” приніс розсолу кружку, Мій вранішній бодун, покинь мене, мій друже, Бо ж свято знов іде, я пити знову мушу.
І знов Ямайка, знов Кариби, Знов хвилі, вертольоти, риби, Засмаглі слуги у і без бікіні І ніжний смак холодного мартіні... Все одно 5.0.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
-1
без образ. Вірш сподобався.
