Прочитала першу частину вірша - такий політ фантазії, любо бачити гарний сон... "Гламурненький" початок. А на другій частині аж гепнулася об грязну підлогу тієї кімнати... Жаль ліричного героя... Але у нього не все втрачено, раз такі сни сняться. Вірш сподобався своєю різноманітністю.
Ох, мій бодун, покинь мій розум, друже, Немов слонів табун, пробіг по тілу дружно, В думках блукає сум, а горло жаром сушить, Ох мій бодун, я випив би й з калюжі. Я не живий, не мертвий, але душу Віддав би, щоб “лихий” приніс розсолу кружку, Мій вранішній бодун, покинь мене, мій друже, Бо ж свято знов іде, я пити знову мушу.
І знов Ямайка, знов Кариби, Знов хвилі, вертольоти, риби, Засмаглі слуги у і без бікіні І ніжний смак холодного мартіні... Все одно 5.0.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
-1
без образ. Вірш сподобався.
