Прочитала першу частину вірша - такий політ фантазії, любо бачити гарний сон... "Гламурненький" початок. А на другій частині аж гепнулася об грязну підлогу тієї кімнати... Жаль ліричного героя... Але у нього не все втрачено, раз такі сни сняться. Вірш сподобався своєю різноманітністю.
Ох, мій бодун, покинь мій розум, друже, Немов слонів табун, пробіг по тілу дружно, В думках блукає сум, а горло жаром сушить, Ох мій бодун, я випив би й з калюжі. Я не живий, не мертвий, але душу Віддав би, щоб “лихий” приніс розсолу кружку, Мій вранішній бодун, покинь мене, мій друже, Бо ж свято знов іде, я пити знову мушу.
І знов Ямайка, знов Кариби, Знов хвилі, вертольоти, риби, Засмаглі слуги у і без бікіні І ніжний смак холодного мартіні... Все одно 5.0.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
-1
без образ. Вірш сподобався.
