Пт, 22.11.2024, 13:23
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Шевченко Тамари [56]
Василенко Любомир [35]
Опацький Михайло [36]
Луцкова Світлана [35]
Лях Руслан [24]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Італії категорії та розділи української поезії, українська проза Поезія Шевченко Тамари
 

Як сучка в пасльоні / оповідання

Було це дуже давно, років з тридцять тому...
Батьки на ціле літо привозили Наталку у село до бабусі. Як їй там подобалося! Мріяла, навіть, залишитися у там назавжди, але приходила осінь і мама забирала дівчинку до міста.
Марфа, так звали Наталчину бабцю, була трішечки різкуватою, але дівчинка на неї не ображалася, розуміла, що за деякі вчинки треба ще не так наказувати! Та й життя у неї було тяжким, голод та війну пережила.
У селі влітку роботи багато. А з такою внучечкою нічого не можна зробити до ладу.
- Бабусю, давай я тобі допоможу!
- Допоможи, моя люба, треба моркву прополоти. У тебе пальчики тоненькі, то ж травичку зможеш швидко вирвати.
Допомогла онучечка, вирвала всю моркву, а рядочки із кропом залишила.... Та не тому, що помилилася, просто кропу більше виросло, шкода було його  рвати.
- Наталко, де ти, така-сяка та хороша! – гукає старенька, побачивши роботу старанної помічниці. А та прилягла під картопляним кущиком, заховалася.
- - Виходь, негіднице! Ось приїде твоя мати, відправлю тебе у місто, побий мене кішка лапкою. Узяла на свою голову дитинчатко, щоб побавити! Виходь, я тобі кажу, сидиш там, як сучка в пасльоні!
А Наталка сльозами заливається, та не тому, що бабусі налякалася – не хоче вона до міста їхати.
Пожаліла бабця дитятко, обняла, поцілувала, ось і все покарання:
- Радість ти моя, розумниця, щастячко ти моє, - все приказує старенька, та гладить онучечкину голівку своїми зморщеними натрудженими руками, коли та їй приносить на город водички свіженької.
- - Та яка ж я радість, -запитує шкідлива дівчинка, - якщо я зовсім нічого не роблю, а тільки заважаю?
- А ти й не роби, сиди ось так під кущиком, поки я клаптик картопельки досапаю. Це й буде твоєю допомогою.
- Бабусю, а що це за рослинка?
- Це пасльон, рідненька моя, - відповідає бабуся.
- Це той, що під ним сучка сиділа?
- Той, онученько, - каже бабця Марфа, а сама від сміху рядочків картопляних не бачить.
- А чому ти всю травку вирубуєш, а цю залишаєш?
- Пасльон, дитятко моє дорогеньке, був колись найкращим ласунком. Дуже рідко він зараз застрічається, берегти його треба. Ти теж бережи.
- Можна мені попробувати ці ягідки? – запитала дитина. Її зовсім не цікавив пасльн, просто набридло на городі бути, додому йти захотілося, щоб погратися з бабусею, послухати іі загадочки та забавляночки.
- Звичайно, попробуй, сонечко моє.
- А у мене не буде животик боліти?
- Ні, звичайно, не буде! Пасльонові ягідки дуже смачні та поживні.
Наталчині хитрі оченята подивилися на оцю дивну рослинку, вона зірвала одну ягідку і поклала її в ротик....
- Ой, бабусенько! Животик, мій, животик! Ой, болить!
- Та що ж це за кара така! Побий мене кицька лапкою, завтра ж відправлю тебе до міста! Що ти пищиш, як сучка в пасльоні?
Як би не сердилася бабця Марфа, все одно покидала всю роботу та вела онучку до хати:
«Та щоб тебе горе обходило десятою дорогою! Щоб ти тільки від щастя й плакала!» – приказувала старенька, сварячи Наталку.
Поки дійшли до дому, дівчинка вже й забула, чого вередувала. Бабуся взяла її на ручки, поцілувала, поправила заповстані косички:
-Сподобався тобі пасльон?
- А що це таке? – запитала вередуля і подивилася на свою улюблену бабусю очима, повними цікавості.
- Це ж та ягідка, від якої у тебе животик заболів.
Та Наталці вже не до пасльону, адже по телевізору мультики показують.
- Наталко, Наталко, не бачила ти ще смаленого вовка.
- Якого вовка, бабусю?
- Смаленого.
- А він страшний?
- Дуже страшний!
- Це той, що в казці про Червоний Капелюшок?(Боялася вона того вовка)...
Пройшло багато років... Побачивши рідкісний кущик пасльону, Наталка відразу згадує свою бабусю Марфу, її пісеньки, казочки та забавляночки. А ще, плаче, плаче, як сучка в пасльоні... Бачила вона за своє життя вовка смаленого, та й ні чим другим її вже не налякаєш. Нарвала у жменю ягідок, поклала їх на хліб, посипала цукром. Смачно!
- Мамо! Чому у тебе губи сині? – запитує синочок.
Але Наталка його не чує, вона їсть пасльон та насолоджується смаком дитинства
...


Другие материалы по теме

Додав: shetamara (11.10.2007) | Автор: © Шевченко Тамара Володимирівна
 
Розміщено на сторінці: Проза, Поезія Шевченко Тамари

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 4486 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
1 Life-Proza • 23:06, 24.12.2007 [Лінк на твір]
коли прочитав то цогось здивувався biggrin
avatar
2 Stratovych • 19:55, 26.04.2008 [Лінк на твір]
Класичне символічне оповідання.Тут пасльон асоціюється з чимось зниклим та забутим... може дитинством. Якось трапиться нам приїхати в село, де колись бабуся жила, а її хата старенька, занедбана, от-от розвалиться, заросла бур'янами мало не до стріхи. В ній вже давно ніхто не живе. На бабусиному городі сусіди пораються. Скільки часу пройшло! Перебіжиш по зарослій, ледь видній стежичці і на мить зупинишися. Пасльон! Улюблені ягідки зі смаком дитинства...
Дуже гарне оповідання, пані Тамаро. Рекомендую усім почитати, бо, на мою думку, цей твір також не був оцінений достойно.
avatar
3 irma • 20:57, 26.04.2008 [Лінк на твір]
Так гарно! Я ніби побувала у своєму дитинстві... У мене була дуже подібна історія і спогади. Дякую. hands
avatar
4 lyubyk • 21:38, 26.04.2008 [Лінк на твір]
жалко його було рвати-кращe на шкoда замiнити,Tамарo!
Її зовсім не цікавив пасльн, просто -виправляємo.
Чeснo кажу назва мeнi нe дужe...Ну ,при чiм тут "сучка"?
avatar
5 shetamara • 23:46, 26.04.2008 [Лінк на твір]
Дякую, Любомире! "Жалко" - виправила. Сама б не помітила, а стільки разів перечитувала перед тим, як надрукувати! Дякую!
При чім тут сучка? Таким чином попробувала показати всю значимість лексики та побуту народного, межу між двома такими різними поколіннями. А чи вдалося? Судити читачам.
Якщо комусь і не зрозумілий цей твір, то що ж, буває. yes
avatar
6 lyubyk • 00:54, 27.04.2008 [Лінк на твір]
Tамарo, твiр я зрoзумiв а щoдo сeмантики нарoднoгo,тo тут вагаюся сказати.Aлe, мабуть ,тo тiльки мoє вражeння...Люди у сeлi мають багатo рiзниx слiв,мoжe трeба булo замiсть "сучка"вжити щoсь лeгшe,ну,наприклад "дiвчинищe"....p.s.non potrebbe essere censurato..
avatar
7 irma • 12:18, 28.04.2008 [Лінк на твір]
Не треба було міняти слово "жалко" - хоч це русизм, але в деяких регіонах це вже діалект. (Пригадайте твори Кобилянської, Вовчок, Бордуляка, Українки...) Такі слова є незамінними для передачі народного колориту. В цій оповідці вони доречні. Слово "сучка" теж органічно вплетено в бабусину мову - образчик народного говору, сільських примовок-прокльонів. Ні в кому разі це не міняйте - втратите весь задум. yes
avatar
8 shetamara • 14:11, 28.04.2008 [Лінк на твір]
Дякую, Ірино, за підтримку. Просто слово "сучка" тут вжито не в тому значенні, це зовсім не вульгарне слово, як думають деякі читачі. Знаєте, я це оповідання надрукувала на інших сайтах, так на одному його зняли із "Анонсів" без попередження, думаю, що модератори тільки назву прочитали. А на іншому це оповідання вийшло у номінацію "Золотий пасльон". Так що я не дуже боюся критики. Звичайно, прислуховуюся, але думки і сприйняття твору читачами бувають дуже різним і причин ображатися зовсім не маю. Я теж, іноді, не розумію чужі вірші, буває...
Ще раз дякую!!! yes
avatar
9 virchi • 14:43, 28.04.2008 [Лінк на твір]
Думаю, що на тому сайті, де Ви розміщували твір навіть не читали змісту. Треба хоча б попередити перед зняттям чи домовитись про зміну назви хоча б для того сайту.

А щодо русизмів у творах, то Ваша правді, Ірино. Буває так, що замінивши на українське слово щось із русизму втратись колорит твору, його унікальність і відповідність регіону країни. Русизми тут цілком доречні. У цьому оповіданні усе з уим гаразд! Так само вони доречні (тільки не русизми, а діалекти) у творах Василя Шляхтича, Федуха Мар*яна...

Та не треба заспокоюватись нашим поетам, прочитавши ці коментарі. Бува й так, що у вірші є русизми, які просто заважають сприймати твір, вони є помилкою...
--------------------------------------------------------------------------
"Але Наталка його не чує, вона їсть пасльон та насолоджується смаком дитинства... "

БРАВО!

avatar
10 frosia • 16:00, 29.04.2008 [Лінк на твір]
Пригадайте твори Кобилянської, Вовчок, Бордуляка, Українки...) Такі слова є незамінними для передачі народного колориту.Згiдна,алe тoдi так писали i гoвoрили,а зараз ми б'ємoся 18 рoкiв за Нeзалeжнiсть,нам пoтрiбнo писати чистoю i вiдстoювати нашу мoву,як oкрeму i пoвнoправну!!!Xай цe будe дiалeктнe,алe дiалeктнe-НAШЕ!!!A нe рoбiмo їxнє, свoїм дiалeктoм!!!Бo,нiкoли нe знатимeмe мoви.Я згiдна ,люди так писали, бo так гoвoрили тoдiшнi критики,i так друкувалися.Moжна писати,багатo,алe чи вартo?I щe oднe,чeрeз такi-oт мiркування, i виxoдить пo їxнix трактуванняx,щo наша мoва "малoрoсская",бo бeрeмo всe вiд ниx..Я нe є затята нацioналiстка,алe,xoчу сказати,щo як би твiр був вeсь у "рoсiйськoму"дiалeктi,-тo oдна справа,а кoли oднe єдина слoвo-цe пoмилка,тут присутнix,наша,щo нe дoглeдiли,нe звeрнули увагу.
avatar
11 frosia • 16:04, 29.04.2008 [Лінк на твір]
На раxунoк "сучки" всe oк!!!Xoча ,Tамарo,чeснo кажучи пeрeчитавши всe вашe,нe уявляла зустрiти"сучка",ви ,чoмусь мeнi вважаєтeсь i надалi дiвчинoю iз стрiчками(пo вашиx фoтo i твoрiнняx),i щoсь нe вкладається у мoїй гoлoвi.Aлe,там у Iталiї,слава Бoгу,свoбoда слoва є!!!I у нас трeба тeж!!Смiлива Ви!!
avatar
12 shetamara • 18:43, 29.04.2008 [Лінк на твір]
Дякую пані Фрося, та, мабуть, мені вже треба міняти стиль на жінку в хустці... yes
avatar
13 lyubyk • 22:02, 29.04.2008 [Лінк на твір]
Дo рeчi,задумався над Фрoсeними суджeннями,i Ви знаєтe вoна у чoмусь права.Я нe пам'ятаю iталiйськoгo нарoднoгo oдягу,у ниx є?Tамарo,ви нe пiдкажeтe?Я нiкoли нe бачив їxньoгo oдягу(яснo,щo цe нe пoтeмi),алe на мить задумався,щo кoли нашi дiвчата тут,у Римi ,були у нарoднoму,вoнo дивились iз заxoплeнням.Чoлoвiчий oдяг,дoсить сxoжий дo "гуцульськoгo",а oт жiнoчoгo нe знаю :shy:
avatar
0
14 spydut • 19:00, 22.07.2021 [Лінк на твір]
Ще віднайду приховані слова .


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz