Ядерний синтез

- Прилинь до берега, прилинь,

Телесиком моїм

Човником гойдаючи

Хвилю край душі.

Ходою по воді

Маленьких камінців

Мовчазних, милих слів

Простягни в руці.

Я прикладу до вуст

Трепетом листків

Думоньки твої

Нестямних почуттів.

Така ж то річка рідна

Хлюпоче в глибині,

Малює Небо вигин

У Її ході.

- Крок за кроком, люба

Я малюю світ, моя ніжна згубо,

Коло твоїх ніг.

Зазираю оком у  лице,

Моє божественне кільце.

- Прилинь до берега, прилинь,

Телесиком моїм

Подихом обсушиш

Мамине крильце.

А тоді зів’ємось ми

Клубочком

У зеленій шапці ввишині,

Я тобі цілуночок,

А ти – мені. :)