Сб, 23.11.2024, 00:26
Меню сайту
Категорії каталогу
Кедик Світлана [96]
Поезія Світлани Кедик. Закарпатська область, Виноградівський район, село Букове.
Рошко В’ячеслав [26]
Кузан Василь [39]
Бабічин Юрій [10]
Вихованець Леся [1]
Ісаєвич Михайло [47]
Марина Алдон [4]
Пальок Анна [79]
Хланта Михайло [18]
Бурдюх Микола [54]
Наталія Степа-Пеньора [2]
Медвідь Марія [1]
Рибар Тетяна [3]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Закарпаття категорії та розділи української поезії, українська проза Кедик Світлана
 

Воєдине

- Дивно.
- А що тут дивного? Я ж просто тебе хочу.
- Дивно, за що ти мене хочеш
- Ти питаєш, чи кажеш?
- Не питаю і не кажу – відчуваю. Тепер я знаю, тепер я точно знаю, що ти хочеш мене просто так.
- Та ну, не просто так.
- Як ні?
- Я хочу тебе аби ти мене взяв.
- Але я більше не можу.
- Можеш.
- Не можу. Ну не можу я взяти більше ніж маю.
- А ти більше й не бери ніж маєш.
- То ж бо й воно, що я маю Тебе.

Повіяло холодом крізь відчинене вікно. Мій вірш несподівано став білим-білим, і пухким, і цукровим і ватним… Розтікся втомою по простирадлу, вимиваючи стежечки, мов доля малює життя на долоні. А потім присів скраєчку, оглянувся і знову заліз під ковдру. Підклав руку під голову, під свою голову, поцілував мої гарячі щоки і став дрімати. А я стала на нього дивитись. Дивлюся, дивлюся… ненамилуюсь. Дивлюся, дивлюся… і так мені хочеться поворухнути його сон своїми пальцями, так хочеться вкрасти дихання з ніздрів, перекотитись через кімнату по ламінованій підлозі, перечепитись об килимок і нарешті не спинитись серед оазису зелені. Тої зелені, яка тріпоче легеньким вихором над нами, між нами, поза нами вимальовуючи на стінці тінь. Одну? Але чому одну? Та, ні, єдину. Так буває. Так завжди буває, коли ми зливаємось воєдине.
- Ти тремтиш
- Ти питаєш, чи кажеш?
- Люблю :)


Додав: svetakedyk (03.12.2009) | Автор: © Світлана
 
Розміщено на сторінці: Кедик Світлана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2016 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
avatar
БОМБА!
5! up
avatar
5 svetakedyk • 21:35, 04.12.2009 [Лінк на твір]
І що тут дивуватись теорії виникненню фізичного всесвіту через вибух? :)
То ж це Наднова Зірка.Наслідок: нова раса людей, таких, як я - літаючих на янгольських крилах :)
Просто фантастика :)
Дякую Тасю.
avatar
2 Katya • 16:09, 04.12.2009 [Лінк на твір]
Еротично-лірично-ніжно-романтично!!! Одним словом - класно!!! hands hands hands
avatar
6 svetakedyk • 21:37, 04.12.2009 [Лінк на твір]
Ерос загрався. Хіба, як богу йому варто бути дитиною?
Насправді це Любов Духу й Душі. Описане - мозаїка. Я - дарую. Читач - складає, як забажає.
Дякую :)
avatar
3 Viktorivna • 17:31, 04.12.2009 [Лінк на твір]
shy А ще мені дуже сподобалося!!! up Ой... shy tongue
avatar
7 svetakedyk • 21:38, 04.12.2009 [Лінк на твір]
Ой, мені також, Оксаночко, дуже подобається.
Дякую :)
avatar
4 COCODE • 19:46, 04.12.2009 [Лінк на твір]
Все сподобалося :) В Ігора не життя, а одна романтика. Чи то в тебе?
Мабуть буде правильно, якщо скажу що в вас обох. Шик respect hands hands
avatar
8 svetakedyk • 21:40, 04.12.2009 [Лінк на твір]
У Ігора - Життя. У мене - Романтика. А я - у нього.
:) У нас - Любов.
От і весь секрет.:)

Дякую

avatar
9 svetakedyk • 21:57, 04.12.2009 [Лінк на твір]
“Вони те, що Бог дав нам і тільки нам, і більше нікому. Як у вівтар храму НІХТО не може заходити, окрім посвяченої особи, так і до нашого ложа ніхто не має заходити, і нікого не потрібно запрошувати, бо це тільки для нас двох, і тільки для нас двох, і більше нікого.»

Це цитата Бабусі(Читач) на білий вірш "Воєдине".
Аби правильніше дати зрозуміти усім наступним Читачам, з повагою до кожного моя відповідь Бабусі і просто всім:

Бабусю, які ЗОЛОТІ СЛОВА. Та може б вистачило і одного, того з якого все почалось – ЛЮБОВ. Сам Господь завів людину у вівтар Життя давши відчути благодать Своєї величної Любові. Він подарував Її всім, для кожної душі хоч краплину, але так, аби вистачало сили і самому Любити – Жити та радіти Життю.
Ніхто не може заходити окрім посв’яченої особи і не заходить і не зайде, поки дороги до Бога не знайде. Бо те описане лише блідий відбиток, мов малюнок Любові на рівні Духу й Душі. То лише мозаїка, котру кожна Людина може скласти по-своєму. А автор(я) – може віддати творіння на осуд, а може подарувати, як часточку чогось значно більшо ніж фізичне кохання.
Тому, люба Бабусю, дозвольте мені вишивати світ прекрасним…

avatar
0
10 spydut • 19:43, 29.12.2021 [Лінк на твір]
Крізь вікна сни іще прийдуть ... Пора шукати вже прийшла ... Пора у путь !


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz