Пт, 01.11.2024, 13:30
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Олексія Тичко [153]
Поезія Світлани (sveto4ka) [1]
Кримовська Софія [29]
Синьоок Тетяна [15]
Солодар Олександр [2]
Жулай Ірина [38]
Макаренко Євген [7]
Гевел Валерія [1]
Горлиця [1]
Порядочний Віталій [1]
Притула Людмила [15]
Апальков Олександр [8]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Черкащини категорії та розділи української поезії, українська проза Поезія Олексія Тичко
 

Зажурена садиба

Зажурена садиба .

 

 

Сільська околиця, зажурена садиба,

покинув рід свою хатину,  ще один.

Зелене листя із гілками ніби глиба,

вагою давить на старий погнивший тин.

Я бурянами через сад піду до неї,

до сірих стін, і до сліпих віконних рам.

І тихо скрипнуть як заплачуть вхідні двері,

порушать  спокій і розвіють  сонний стан.

 

                                                   Так защеміло щось у грудях, як ніколи,

бо ще з дитинства весь знайомий, дорогий,

цей запах яблук, запах сіна із діброви,

що на  порозі  зустрічає,  запашний.

І жовті фото на стіні як галерея,

це між минулим і сьогоднішнім місток.

Їх ще живими пам’ятає ця оселя,

тепер у рамках, чорно – білі у рядок .

                                                  

Я розбудив оцю обитель ненароком,

стара підлога під ногами аж скрипить.

Її покину, потихеньку тихим кроком,

хай засинає одинока –хай поспить.

 

                  27.серпня.05.


Додав: 45tom (26.08.2010) | Автор: © Олексій Тичко
 
Розміщено на сторінці: Поезія Олексія Тичко

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2056 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 18
avatar
1 jakov-buga • 18:57, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Чудовий вірш!Бере за душу.Ой державо,державо ,що ж ти наробила? smile
avatar
2 45tom • 19:03, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Дякую!Дістав із шухляди "старого" вірша(дякуючи Віктору), він підняв цю тему.А тема серйозна і болюча.
avatar
3 Viktorivna • 21:43, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Гарний вірш, сумний. А хати, дійсно, у багатьох селах стоять самотні, без хазяїв... аж моторошно... smile
avatar
4 45tom • 21:52, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Дякую Оксанко, вірш "старий, але актуальний. І мабуть за цей період ще більше хат по селах залишилися без людського тепла і уваги...
avatar
5 Did • 23:51, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Приємно, що нам, багатьом, небайдужа чужа доля...
avatar
10 45tom • 14:31, 27.08.2010 [Лінк на твір]
Ми все гостріше відчуваємо - і добре, що не загрубіли душею, але є інша сторона цього процесу.Біль, інколи здається що є люди яким простіше...Дякую Вікторе!
avatar
6 Szlachtycz • 00:22, 27.08.2010 [Лінк на твір]
Меланхолія розлилась у Ваших рядках, Пне Олексію... Знаю, буває, що хочеться увійти в минуле і як колись побути там хочби хвилину. Дійсністю це неможливе, але думками зашитими в пам*ять входимо і стаємо щасливими. Так треба. Зберігаймо якщо можемо хвилини бувшої правди. Хай вона гріє. Дякую за вірш і високо оцінюю.
З повагою Василь Шляхтич
avatar
9 45tom • 14:29, 27.08.2010 [Лінк на твір]
Дякую Василю!З роками все більше з'являється сумних тем...І особистого характеру і соціального.Ми так відчуваємо, бо не байдужі до всього що навкруги нас...
avatar
Cумно. ЧУДОВИЙ ВІРШ!!! hands
avatar
8 45tom • 14:26, 27.08.2010 [Лінк на твір]
Дякую Алло!Ця тема села і його майбутнього, взагалі сумна!
avatar
11 shetamara • 20:31, 27.08.2010 [Лінк на твір]
От уже і цикл віршів на сайті про покинуту хату... Така гірка тема...
respect
avatar
12 45tom • 20:38, 27.08.2010 [Лінк на твір]
Дякую Тамаро!Так і є - це Віктор розпочав, я продовжив, знайшов у своїх запасниках вірш на цю тему.
avatar
13 COCODE • 10:46, 28.08.2010 [Лінк на твір]
Сумно.
avatar
14 45tom • 11:34, 28.08.2010 [Лінк на твір]
Міша, так і є...Ми не впливаємо на ці процеси, хто знає хоч трішки село і його проблеми, той все розуміє.Дякую за коментар!
avatar
15 ЛюК • 23:24, 29.08.2010 [Лінк на твір]
До речі сказати: а сунутися в село вже не можна - землі, виявляться, продані. У нас - німцю... А поезія Ваша - це наші сльози, наш сум і наш біль... Дуже сумно.
avatar
17 45tom • 12:32, 30.08.2010 [Лінк на твір]
Дякую Людмило!У нас картина подібна(я про землі)Відмирають наші традиції, швидко відходять покоління - носії традицій, люди кидають насиджені місця у пошуках кращого для себе і дітей.Печальна картина.
avatar
Їх ще живими пам’ятає ця оселя,

тепер у рамках, чорно – білі у рядок .
!!!!!!!!!!!!!!!!!!
5!

avatar
18 45tom • 12:32, 30.08.2010 [Лінк на твір]
Дякую Наталочко!Ти мене зрозуміла...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz