Ми все гостріше відчуваємо - і добре, що не загрубіли душею, але є інша сторона цього процесу.Біль, інколи здається що є люди яким простіше...Дякую Вікторе!
Меланхолія розлилась у Ваших рядках, Пне Олексію... Знаю, буває, що хочеться увійти в минуле і як колись побути там хочби хвилину. Дійсністю це неможливе, але думками зашитими в пам*ять входимо і стаємо щасливими. Так треба. Зберігаймо якщо можемо хвилини бувшої правди. Хай вона гріє. Дякую за вірш і високо оцінюю. З повагою Василь Шляхтич
Дякую Василю!З роками все більше з'являється сумних тем...І особистого характеру і соціального.Ми так відчуваємо, бо не байдужі до всього що навкруги нас...
До речі сказати: а сунутися в село вже не можна - землі, виявляться, продані. У нас - німцю... А поезія Ваша - це наші сльози, наш сум і наш біль... Дуже сумно.
Дякую Людмило!У нас картина подібна(я про землі)Відмирають наші традиції, швидко відходять покоління - носії традицій, люди кидають насиджені місця у пошуках кращого для себе і дітей.Печальна картина.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
