Поволі в далині зникає
Лелек сумний прощальний клич.
Отак із пам’яті зникають
Десятки зустрічей, облич. Життя коротшає з роками:
Все менше спогадів ясних,
Все більше самоти між нами,
І днів безрадісних таких. Але наприкінці дороги,
Коли для підсумку пора,
Ти будеш дякувати Богу
За кожну дещицю добра.
| 
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-