Впізнаю я майстра по роботі:
Він свої натхнення і жагу
Віддає, мов часточку живу,
Кожній новій лінії чи ноті. Не боячись осуду нітрохи,
Різбить мрії й враження рядки...
Так зате ж лишає на віки
Нам красу бурхливої епохи. В цьому й суть таланту та уміння,
В цьому й є покликання митця,
Щоби йти до істини вінця
Та вести до віри і прозріння, І якщо ви вчасно зрозуміли
Зміст того, що вкладено було,-
Значить, світло й майстрове тепло
Через дотик в душу залетіли.
| 
у Вас 
0
Дякую! Хай щастить!
