*** Як в ікону у тебе повірила, Як розп’яття створила із мармуру, Із небесно-безжального, білого. Упилася блакиттю. І карою Як в ікону у тебе повірила, І безсмертя на вікнах призначила. Малювала сніжинками білими, Щоб зима ще твій образ побачила.
*Як в ікону у тебе повірила, * а тебе все нема та й нема. Мої мрії сніжинками білими, захурделила біла зима. Галочко,щоб все добре було спробуй повірити не в ікону,а в Бога.
Яскравість вірша, гарно описує Ваші переживання. 12.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
