*** Як в ікону у тебе повірила, Як розп’яття створила із мармуру, Із небесно-безжального, білого. Упилася блакиттю. І карою Як в ікону у тебе повірила, І безсмертя на вікнах призначила. Малювала сніжинками білими, Щоб зима ще твій образ побачила.
*Як в ікону у тебе повірила, * а тебе все нема та й нема. Мої мрії сніжинками білими, захурделила біла зима. Галочко,щоб все добре було спробуй повірити не в ікону,а в Бога.
Яскравість вірша, гарно описує Ваші переживання. 12.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
