Пн, 04.11.2024, 20:22
Меню сайту
Категорії каталогу
Свята православної церкви [156]
Свята християнської православної церкви
Події православного життя [45]
Події, які стосуються православних церков
Православні традиції [2]
Православна поезія та проза [375]
Твори тільки релігійного змісту
Опитування для Вас:
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Православна віра категорії та розділи української поезії, українська проза Православні традиції
 

Писанкарство (2 статті)

Писанкарство

До ВЕЛИКОДНЯ. ПИСАНКАРСТВО

Чисте, фарбоване або ж розписане яйце стало міфопоетичним та релігійно-обрядовим символом вже у найдавніших цивілізаціях Землі (світове чи космічне яйце). У міфах різних народів воно є образом первопочатку, з якого виникає Всесвіт, певне божество, людський рід, а також символізує сонце, тепло, життя, творця-деміурга. У багатьох народів з яйцем пов'язують створення чи виникнення не лише земного світу, але й часової структури цілого. Такі космогонічні функції символа яйця співвідносяться також з важливою його роллю в ритуалах родючості, відродження, пробудження до нового життя.

В українців також склались міфопоетичні образи яйця як джерела життя, багатства, добробуту ("яйце-райце"), існує також велика кількість християнських леґенд та переказів щодо великодних яєць.

Достеменно відомо, що вже у княжі часи до прийняття християнства у давніх українців існували ритуали і обряди, в яких використовувались як образи-символи оздоблені пташині яйця або ж керамічні писанки у формі яєць.

На жаль, зважаючи на крихкість шкаралупи, власне самі писанки із давніх віків до нас не дійшли (найдавніші ориґінали українських писанок походять із останніх десятиліть ХІХ століття і зберігаються у Львові). Зате маємо численні описи та документальні свідчення очевидців про виготовлення та вигляд українських писанок. А в ХІХ столітті писанкарство із різними технічними і художніми (залежно від реґіону) відмінностями спостерігається практично по всій етнічній території українців. Це засвідчують також численні давні колекції писанок у музеях Києва, Львова, Кракова, Варшави, Лубен та ін.

До ВЕЛИКОДНЯ. ПИСАНКАРСТВО

Локальні відміни писанок зберігаються і донині. Відрізняються не тільки писанки з різних реґіонів, але й з сусідніх сіл - у всякому разі колоритом і улюбленими мотивами розписів.

Виготовляли писанки сільські жінки та дівчата, ченці, міські панночки та ін. навесні перед святом Великодня (Пасхи). Для писанок відбираються переважно яйця "первісток" (курей, які щойно почали нестися), найкращою для розведення фарб водою вважають ту, що отримали із розтопленого снігу, під час "крашення" до світлиці можуть заходити лише "чисті" (здорові фізично і морально) люди.
За технікою виконання писанки поділяються на "крапанки" - яйця, вкриті кольоровими плямами на тлі іншого кольору; власне писанки - розписані за допомогою воску різними декоративними орнаментами; "мальованки" - розмальовані пензлем; "крашанки" - забарвлені лише одним тоном і "скробанки" - або ж "дряпанки". Найпоширенішим є "восковий" метод декорування яйця, який полягає в тому, що спеціальним писачком ("кисточкою") - маленькою бляшаною конусоподібною трубочкою, закріпленою на дерев'яному держачку, виконують рисунок бджолиним воском на поверхні яйця. Він повинен залишитись білим. Далі яйце забарвлюють жовтою фарбою і наносять на нього ті елементи розпису, що повинні бути жовтого кольору. Опісля настає черга червоної барви (за кожним разом інтенсивність фарби наростає аж до найтемнішої). Потім на цьому тлі виписуються ті деталі орнаменту, що повинні бути червоними і т.д. Це техніка нанесення "теплих" (однієї гами) барв. Для нанесення додаткових "холодних" (синіх чи зелених) усувають зайву фарбу із місць, призначених під розпис "холодними", і протравлюють шкаралупу у воді з оцтом чи капустяною кислотою. Після цього продовжується планова робота.

До ВЕЛИКОДНЯ. ПИСАНКАРСТВО

Дуже поширеним видом великодніх писанок є "крашанки", забарвлені лише одним тоном без усяких прикрас.
На східному Поліссі зберігся один із найдавніших методів писанкарства наших предків - виготовлення "дряпанок" чи "скробанок". Яйце фарбують в якийсь темний колір, а потім металевим вістрям чи голкою зішкрябують пофарбований шар шкаралупи, утворюючи бажаний орнамент. Деякі із лемківських та поліських скробанок за витонченістю виконання наближаються до найвишуканіших ювелірних виробів.

Фарби для писанкарства здебільшого готуються за традиційними рецептами з коріння чи кори різних дерев та кущів, з цибулиння тощо. В останні роки все ширше використовуються анілінові барвники, а замість бджолиного воску парафін.
Яйця для писанок найчастіше беруть курячі, але часто розписують також качині, гусячі та деяких голубів.

Зображали на писанках віддавна певні символічні й маґічні знаки. Нові елементи вводились рідко й нерадо. Як правило, до цього вдавались тоді, коли з плином часу губився й призабувався зміст первісних символічних зображень.
До найбільш популярних традиційних мотивів розпису писанок належать образ Великої Богині (жінки-праматері), солярні знаки (у вигляді розеток, зірочок, свастики, малюнків сонця і зірок, також "крутороги" і "павучки"), "сосенки" (символ вічнозеленої рослини, що плететься по землі, або ж "небесного змія", що запліднював яйце). Серед геометричних орнаментів найпопулярнішим є своєрідний елемент у вигляді хвилеподібної смуги - "безконечник" (український меандр). Надзвичайно цікавими є і поділ поля писанки на барви та кольорове вирішення орнаментів, розписів і тла.

До ВЕЛИКОДНЯ. ПИСАНКАРСТВО

Колись із писанками виконувались дії в маґічних ритуалах. Багато із цих маґічних дій, надто ж пов'язаних із землеробством, практикуються досьогодні. Так, на весняного Юра (6 травня) для забезпечення доброго врожаю писанки котили по зеленому збіжжі й закопували у землю. Великоднього ранку вмивалися водою, в яку перед тим клали крашанки та срібні вироби, аби прибували сила й краса, а шкіра на личку була гладенька, як на яєчку. Шкаралупу з-під свячених яєць кидали у воду, що тече, аби задобрити пращурів і щоб у них ("на тому світі") також настало свято (на Великдень). Свячені писанки є оберегом житла від природніх стихій, а для людей і тварин - від "лихого ока". Писанки використовуються і в народній медицині.
Писанки можуть бути елементом забави для дітей і молоді: грають "навбитки", "навкатки", "чокаються" тощо.

Красиво розмальовані писанки є також чудовою прикрасою кошиків з харчами, що їх несуть до церкви святити перед Великоднем. Порожні шкаралупи з-під писанок часто зберігають для прикрашування житла, нанизуючи їх на шнурочки і підвішуючи біля ікон (як правило, по три).

Загалом писанки писали для власного вжитку, і щойно з 1960-х років їх (або розписані дерев'яні макети писанок) почали продавати на великодних базарах та ярмарках. Традиція писанкарства є однією з найдавніших і найстійкіших на всіх етнічних українських землях. Вона добре прижилась також повсюди в середовищі української діаспори (як, зрештою і вишивкарство, а почасти й різьбярство). Протягом останніх десятиліть (з 1950-х років) писанкарством все частіше зацікавлюються професійні художники, а також оформлювачі та модельєри. Мотиви розписів писанок здавна мали великий вплив і на українську вишивку, а нині творчо засвоюються, втілюються та переосмислюються майстрами різних видів українського декоративного мистецтва.

Джерело: ukrop.com

=====================================================


У зв'язку з Великим святом Світлого Христового воскресіння є звичай дарувати великодні яйця — крапанки та писанки. Сама традиція поклоніння яйцю дуже давня і існувала ще задовго до прийняття християнства. Космологічні міфи, в яких головну роль відіграє яйце, розповсюджені в усіх куточках Землі і всі вони проголошують ідею походження Всесвіту з яйця. Тому з давніх часів у різних народів існують обряди пов'язані з символікою яйця, як персоніфікацією сонця, життя родючості, багатства, здоров'я, краси, охороною та цілющої сили, відродження та воскресіння. Символіка яйця відігравала велику роль в культових обрядах єгиптян, персів, індусів, китайців, греків, римлян, скандинавських народів, народів Західної Європи та слов'ян. Закономірним стає і розуміння писанки як символу, що поєднує минуле і сучасне, що є зв'язком між язичницькою ідеєю відновлення Природи — Життя і християнською ідеєю воскресіння Людини — Ідеї — Духу. На сьогодні мистецтво писанки стало одним із найбільш цікавих явиш української культури, одним з найбагатших орнаментальних джерел.

До ВЕЛИКОДНЯ. ПИСАНКАРСТВО

Державний музей українського народного декоративного мистецтва володіє унікальною колекцією писанок (близько 4 тисяч одиниць збереження), однією з найбільших в Україні. Формуватися музейна колекція почала ще на межі ХІХ-ХХст., і сьогодні вона є яскравим свідченням творчого процесу, який пройшла писанка в Україні. Вона відображає орнаментальне, композиційне, колористичне багатство народної поліхромної графіки. Велика різноманітність писанкового орнаменту — риса характерна для народного мистецтва України. Вона є результатом вміння комбінувати і по різному трактувати той невеликий запас форм та елементів, що є в арсеналі майстрів. Збережені генетичною пам'яттю народу магічні знаки-заклинання дійшли до нас з глибини тисячоліть і принесли в собі силу оберегів.

Писали писанки обов'язково на сирих яйцях, щоб зберегти в них животворну силу, тоді як крашанки варили для споживання. Писанками обмінюються, обдаровують, виявляючи свою прихильність. Археологічні знахідки та численні писемні згадки свідчать про великий, складний, та тривалий шлях розвитку українського орнаменту взагалі та писанкарства зокрема. Орнаментальна система писанок кінця ХІХ-ХХ ст., в тому вигляді, в якому вони дійшли до нас, формувалася впродовж віків.
Вірогідніше за все спочатку з'явилися «крашанки» — яйця пофарбовані в один колір, найчастіше червоний. Потім «крапанки» — яйце з орнаментом із крапок — кульок одного або кількох кольорів, що виконувалися краплинами гарячого воску з поступовим зануренням у фарбу. Віск розтоплювали і обтирали. Подібний метод застосовувався і при написанні писанки. Різниця полягала в тому, що орнамент наносили «писачком» — тоненькою металевою трубочкою, закріпленою на патичку — «держальці». За допомогою «писачка» розтопленим воском наводився контур орнаменту, закривалися певні орнаментальні площини.

До ВЕЛИКОДНЯ. ПИСАНКАРСТВО

Поступове накладання нових і нових мотивів та зафарбування яйця в різні кольори, від світлого до темного, дозволяли створювати надзвичайно складні, виключно багаті кольоровими нюансами композиції. Для декорування використовували рослинні барвники, що виготовляли із настоїв коріння рослин, кори дерев, відварів трав та цибулинного лушпиння. На початку ХХ ст. крім рослинних барвників почали використовувати і анілінові фарби.
Різноманітні писанкові малюнки умовно можна поділити на геометричний, солярний, рослинний, тваринний та релігійний орнамент. Українській писанці не властива реалістична чи натуралістична передача навколишнього світу, розпис її цілком умовний. Всі сюжети трактуються площинно-декоративно. Це обумовлено технікою розпису, що не дає переходів тонів, а лише зіставляє різні площини в комбінації барв та кольорових плям. Найбільші мистецькі зусилля спрямовані на опрацювання композицій як одного цілого розпису, так і окремих його ділянок. Надзвичайно велику цінність в писанковому орнаменті має ритміка: ритм ліній, ритм барвних площин. Лінія та оконтурована барвна пляма — найважливіші засоби творення орнаменту. Гармонійні взаємовідносини між тлом і малюнком, міцна побудова усіх ділянок — яскраві докази високої графічної вправності майстринь.

Найбільш давнім мотивом в орнаментах писанок вважається сонячний знак — крапка, кружок, хрест, павучок, свастика, зірки, (трьох, чотирьох, шести та восьмипроменеві). Ромб в орнаменті вважається символом родючості. Вісім таких ромбів утворюють «грецьку» восьмипроменеву розету. Триверт, тризуб, свастика. Ці знаки в давні часи мали містичне та міфологічне значення, вважалися символами руху сонця, плодючості, вічного продовження життя. В деяких варіантах тризуб відомий і як «древо життя» — батько, мати, дитина. Цей символ був надзвичайно популярний в мистецтві Київської Русі. Князі Рюріковичі взяли його своїм гербом. Культ «древа життя» був поширений по всій України в усі часи. Крім «тризуба» він має вигляд троїстої гілочки, квітки з листочками або квітучої гілки у вазоні.
Таким же давнім, як культ Сонця є і культ води. В орнаментальну систему він увійшов у вигляді хвилястих ліній і відомий під назвою «меандр», «безкінечник». Був у міфології древніх слов'ян і культ заклинання Змія, що живе на небі і відає заплідненням всього живого. Його зображували у вигляді «сосонки» — зеленої гілочки. Ту ж функцію виконує віночок із хвоща, яким українці огортають паску. Майже весь рослинний орнамент, що зустрічаємо на писанках, здебільшого пов'язаний з лікувальними властивостями трав, квітів, дерев, а писанки, декоровані ним правили за своєрідні амулети, «обереги».

При загальних спільних рисах в орнаментах писанок, кожний регіон України має свої локальні особливості в техніці, в колориті та орнаменті. Найбільшою за кількістю є колекція подільських писанок з вільним малюнком та стриманим колоритом чорного, червоного, білого, фіолетового та вохристого кольорів. Крім геометричного орнаменту з клинців, трикутників, що утворюють розети, зустрічаються рослинні мотиви у вільному розташуванні в стилі українського бароко. Декоративні та багатобарвні писанки Київщини, Полтавщини та Чернігівщини. По білому, червоному, жовтому або світло-зеленому фону нанесено рослинний чи геометричний орнамент у два-три кольори. Для писанок Прикарпаття характерна загальна подрібненість геометричного малюнку. В кольорах перевага належить червоному, чорному та жовтому. В орнаменти вводяться схематичні зображення архітектурних споруд та контурні зображення коней, оленів, пташок. У буковинських писанок геометричний орнамент має значно крупніші форми. Тут переважають смуги та розети на темно-червоному або чорному тлі.

До ВЕЛИКОДНЯ. ПИСАНКАРСТВО

Багато віків потрібно було для того, щоб, виникли існуючі сьогодні писанкові типи. Українська писанка — явище культури, в ній сутність національного духу. Час вносить свої зміни. Забувається значення давніх символів. В орнаментику владно входять нові декоративні форми, помітно розширюється колористична гама, з'являються креслярська точність в побудові елементів. Змінюється оцінка вартості писанки. На перший план висуваються нові завдання: досконалість виконання, вишуканість орнаменту, індивідуальний почерк — стають основними критеріями мистецької вартості.

Протягом всього існування Музею колекція писанок постійно поповнюється новими надходженнями як за рахунок закупок у колекціонерів, майстрів, художників, так і завдяки благодійній діяльності меценатів. Так останнім придбанням Музею стала колекція творів, які зібрав Є. Біняшівський.

Джерело: museum.iatp.org.ua

===========================================
Фото розміщені не у відповідності до тексту


Додав: virchi (07.04.2007) | Автор: © Василь
 
Розміщено на сторінці: Православні традиції

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 11211 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 Life-Proza • 13:55, 27.11.2007 [Лінк на твір]
досить цікаво було прочитати
avatar
2 adi-s • 11:51, 02.10.2008 [Лінк на твір]
Досить цікаво.
Ось сайт про значення та створення символів для писанки:
"Бродівська писанка"
avatar
3 virchi • 13:48, 02.10.2008 [Лінк на твір]
Дякую за представлену ланку, Тарасе yes
avatar
0
4 spydut • 16:52, 18.07.2021 [Лінк на твір]
Мистецтво народу це побачити життя очима простого життя .


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz