Сьогодні плачуть небеса
за мною й за тобою.
Палкі слова розвіялись
і збігли за водою;
скувало холодом вуста,
зневірою німою...
Свинцеві плачуть небеса
розпукою тяжкою...
Що скажеш ти?! Що я скажу?!
Ти, зоре, не зі мною!
Все чорне, тьмяне, мерехтить,
покрито пеленою.
І серце стало болем лиш,
а очі — лиш сльозою!..
Свинцеві плачуть небеса
розпукою тяжкою...
Ориґінал:
Απόψε κλαίει ο ουρανός
για σένα και για μένα.
Τα λόγια μας σκορπίσανε
και είναι πια χαμένα,
εμείνανε τα χείλη μας
βουβά και παγωμένα.
Κι είναι βαρύς ο ουρανός
και κλαίει απελπισμένα.
Τι να σου πω, τι να μου πεις;
Χάνω το φως και σένα.
Είν' όλα μαύρα και θολά,
όλα συννεφιασμένα.
Είν' η καρδιά μου μια πληγή,
τα μάτια μου κλαμένα.
Είναι βαρύς ο ουρανός
και κλαίει απελπισμένα.
| 
у Вас 
