Я пам'ятаю

Я пам'ятаю його дотик,
Легке тремтіння рук -
Теплих, ніжних...
Я пам'ятаю його погляд -
Далекий і глибокий,
Але не вільний.
Він скований думками
Давно прихованих вже почуттів,
Скований словами...
Той погляд раптом онімів.
Лише, карі очі видавали блиск,
І сяяли у чарівнім полоні.
Мої маленькі руки, колись,
Тримав в своїх долонях.
Я пам'ятаю дотик
Несамовитої любові,
Яку таємно дарував.
А я таємно молилась Богу,
Щоб Він гріхи нам відпускав.
Я пам'ятаю його погляд,
Щоб він мене не забував,
Щоб через буденнії тривоги,
До мене погляд повертав.
Я пам'ятаю все й нічого,
З того, що в нас ще не було.
І віддано молюся Богу,
Щоб Він зберіг, мою, святу любов