В УЛЮЧІ НАД СЯНОМ

Перейти/повернутися до основної сторінки Василя Шляхтича

Доброго вечора Вам!

Доброго вечора моя улюблена Україно!
По телебаченню у Польщі слідкую все, що біється в нашій Батьківщині і Воскресшого молю , щоб послав мудрість нашім десидентам, які нашою святістю, якою є УКРАЇНА грають мов картами.

Молю Бога, щоб коли дійде вже до нових виборів послав свою благодать на наш умучений народ, щоб той вибирав не тільки між кольорами, а в першій черзі , щоб вибирав людей чесних, яки добро дане Богом збережуть і обдарують ним свій народ так, щоб став він щасливим на своїй землі. Дай Боже, щоб так сталося!

Нині посилаю свого чергового вірша присвяченого мойому рідному Улючі та ганебній і жорстокій "Akcji Wisła".

З Богом УКРАЇНО!!!

В УЛЮЧІ НАД СЯНОМ

В Улючі над Сяном
Ми жили колись.
Село зруйновано,
А нас вивезли
На Північ, на Захід,
На Південь, на Схід...

Неначе тих птахів,
Щоб втратили слід.
Громадно злетілись
Брати і сестри.
На руїнах сіли,
Мов ті сироти...
Травою, кущами
Заросло село.
Все ж таки знаходим
Тут своє гніздо.

В селі тому жили
Предки від століть.
Тут Богу молились.
Тут бувше їх спить.
Тепер лиш церковця
Осталась стара,
При якій зійдуться
Похожі з села.

Зійшлись улючани
В рідному селі.
Залились сльозами,
Співають пісні...
Хоч неве в чужині
Росте покоління,
Все ж таки над Сяном
Шукає коріння.

І молодь і діти
Разом тут прийшли,
Щоби подивитись
Де батьки росли.
Нині, як воскресла
Вкраїна за Сяном,
Вернутись до гнізда
Змогли улючани.

Хай вернуть, й з каміння
Хай ставлять хати.
Нове покоління
В них буде рости.
До церкви спішім всі
Помолитись Богу,
Щоб благословив нас
На нову дорогу.

А поки що, світу
Скажім, що ми є!
Що не всіх убито,
Що мова живе...
Що простим злочинцям
Всі їхні провини.
Лиш Улюч “ nie kresy”,
Тільки Галичина!

То “nie Maіopolska”,
Як звуть де-яки.
Ті, що слали “wojsko”,
Палили хати...
Був рік сорок шостий
І –сьомий поганий,
Про який згадують
Нині улючани.

Тому батька вбили...
Маму, сестру тому...
Тамтого спалили
В його ріднім дому...
А все це вчинили
Католики – брати.
Прости Всемогучій
І Ти Божа Мати.

Прийди подивися
Сусідня родино.
Клякни, помолися
За тії злочини,
Щоб з “Ogniem i mieczem”
По нашій землі
Не гуляли більше
Брати – поляки!

Вірш написаний перед першім зїздом улючан
У рідному селі. Редагований 15.04.2007р.