Перейти/повернутися до основної сторінки Василя Шляхтича Доброго вечора Вам! Доброго вечора моя улюблена Україно! По телебаченню у Польщі слідкую все, що біється в нашій Батьківщині і Воскресшого молю , щоб послав мудрість нашім десидентам, які нашою святістю, якою є УКРАЇНА грають мов картами. Молю Бога, щоб коли дійде вже до нових виборів послав свою благодать на наш умучений народ, щоб той вибирав не тільки між кольорами, а в першій черзі , щоб вибирав людей чесних, яки добро дане Богом збережуть і обдарують ним свій народ так, щоб став він щасливим на своїй землі. Дай Боже, щоб так сталося! Нині посилаю свого чергового вірша присвяченого мойому рідному Улючі та ганебній і жорстокій "Akcji Wisła". З Богом УКРАЇНО!!! В УЛЮЧІ НАД СЯНОМ В Улючі над Сяном Ми жили колись. Село зруйновано, А нас вивезли На Північ, на Захід, На Південь, на Схід... Неначе тих птахів, Щоб втратили слід. Громадно злетілись Брати і сестри. На руїнах сіли, Мов ті сироти... Травою, кущами Заросло село. Все ж таки знаходим Тут своє гніздо. В селі тому жили Предки від століть. Тут Богу молились. Тут бувше їх спить. Тепер лиш церковця Осталась стара, При якій зійдуться Похожі з села. Зійшлись улючани В рідному селі. Залились сльозами, Співають пісні... Хоч неве в чужині Росте покоління, Все ж таки над Сяном Шукає коріння. І молодь і діти Разом тут прийшли, Щоби подивитись Де батьки росли. Нині, як воскресла Вкраїна за Сяном, Вернутись до гнізда Змогли улючани. Хай вернуть, й з каміння Хай ставлять хати. Нове покоління В них буде рости. До церкви спішім всі Помолитись Богу, Щоб благословив нас На нову дорогу. А поки що, світу Скажім, що ми є! Що не всіх убито, Що мова живе... Що простим злочинцям Всі їхні провини. Лиш Улюч “ nie kresy”, Тільки Галичина! То “nie Maіopolska”, Як звуть де-яки. Ті, що слали “wojsko”, Палили хати... Був рік сорок шостий І –сьомий поганий, Про який згадують Нині улючани. Тому батька вбили... Маму, сестру тому... Тамтого спалили В його ріднім дому... А все це вчинили Католики – брати. Прости Всемогучій І Ти Божа Мати. Прийди подивися Сусідня родино. Клякни, помолися За тії злочини, Щоб з “Ogniem i mieczem” По нашій землі Не гуляли більше Брати – поляки! Вірш написаний перед першім зїздом улючан У рідному селі. Редагований 15.04.2007р.
|