На Землі - в моїм Раю, Сонце в небі грає. Хмари підтанцьовують йому, цвіт Весняний у долонях тане… Сніжинками кружляють по Весні дерева цвітом запашні, шовкові трави, наче коси…. Мочать роси квіткові поля…. А я ковтаю запах…. Солов’я і стрімголов лечу у піднебесся, чекає там мене моя Земля, що Раєм простелилась. Не вернешся!? – гукнув у слід знайомий Час. Я повернусь по вас! На Землі – в моїм Раю, колишу приспану Журбу, що посміхається у сні ласкаво мені. Беру на рученьки Її, колишу співом Матері в Душі, омиваю чистими сльозами такими от словами – моя Радість, Живи Веселкою у них. І гомін стих. Я простелилась на краю килимом, яким вони підуть. Тому цілую ваші ноги, бо вони ідуть до Бога. На Землі – в моїм Раю вас чекаю, бо Живу.
В Раю На Землі - в моїм Раю, Сонце в небі грає. Хмари підтанцьовують йому, цвіт Весняний у долонях тане… Сніжинками кружляють по Весні дерева цвітом запашні, шовкові трави, наче коси…. Мочать роси Квіткові поля…. А я ковтаю запах…. Солов’я I стрімголов лечу у піднебесся, Чекає там мене моя Земля, що Раєм простелилась. -Не вернешся!? – гукнув у слід знайомий Час, -Я повернусь по вас! На Землі – в моїм Раю, колишу приспану Журбу, Що посміхається у сні ласкаво мені. Беру на рученьки Її, колишу співом Матері в Душі, Oмиваю чистими сльозами такими от словами, – Mоя Радість, Живи Веселкою у них. І гомін стих. Я простелилась на краю килимом, яким вони підуть. Тому цілую ваші ноги, бо вони ідуть, До Бога. На Землі – в моїм Раю вас чекаю, бо Живу.На мoю думку "римoваний вирлiб"пoданий у такiй структурi,сприймається куди кращe!Гарний вiрш!Нe питайтe,чoму "вирлiб",тут всe яснo.
Звичайно, що заманливо мати Рай на Землі. Та за усіма канонами канічної церкви - Раю на Землі не може бути - суперечить Вченню про Христа.
А де може бути Рай? Де він є?
Колись людина опанувала Землю і назвала її планетою, Сонце – зіркою, Місяць - супутником Землі. Зараз ви зауважите, що все було навпаки.
А я скажу, що Життя – феномен, так само як і Земля у Сонячній системі. І так як Всесвіт то є послідовне копіювання власних складових, починаючи з найменших, то я сміло можу сказати, що Земля – Рай, бо Всесвіт – Рай.
Не поспішайте з висновками, лише вдумайтесь.
Адже Бог – Жива субстанція на шляху вічного розвитку(саморозвитку). Так Бог-Дух(Життя – Розум + Мудрість), Створив Собою і в Собі і для Себе Своє фізичне тіло - Всесвіт. А поєднавши в собі Розум та Мудрість(«+» та «-«) отримав Душу(Небесні світила). Чи не задумовувались ви, чого тільки Земля впродовж мільйонів років є Домом для Людини та Природи.
Зараз ви скажете, що можливо у всесвіті є інші Системи.
А я скажу – є, завжди були і завжди будуть. Це ті світи, які вирують в людських душах, і наскільки розвинута та чи інша людина духовно, на стільки розвинуті і ті світи. Думкою людини вони оматеріалізовуються і отримують місце бути у фізичному всесвіті. Саме тому всі людські страхи живуть не тільки в фантазії, а й на яву. От людина і має Великий Вибір – Рай або Пекло. І я вкотре кажу – немає Раю чи Пекла, є те, що людина собі обирає і то є Абсолют.
Зараз ви скажете – як ти можеш бачити Рай на Землі, коли навколо повно бруду, зневаги…………
Я скажу – одного разу Бог послав на Землю свого єдиного Сина. Він був посланцем Любові. Але людина занадто «мудра людина» бо розіп*яла Живого Бога. Розіп*яла і розпинає до сьогодні, бо боїться усвідомити, що Любов Жива. Адже Ісус перебуваючи на Землі створив Рай у Собі, у Душі того людського тіла яке було йому дане. А та Душа(Його Душа – Душа Бога і є Раєм). Перебуваючи на Землі в оточенні невірних. В пащі бруду, зневаги….. Він лишався Собою – Раєм на Землі. От я в котре кажу – чи людина не дитина Творця, Того, котрий її створив. І я в котре кажу – давайте писати Слово людина з Великої Букви. Бо в тому Слові закладена Суть Життя(Бога). Та аби Буква була Великою, вона має бути Буквою Любові – нести в собі Рай.
Не поспішайте з висновками, лише вдумайтесь.
Бо коли кожна частина Бога(людина) відчує себе невідємною Частинкою Єдиного, то і відчує Благодать - Рай у Душі. Коли кожна частинка Єдиного матиме Рай у Душі, тоді на Землі запанує Рай. Він вже є, тільки не всі частинки його бачать. Але це поки що.
Ви скажете, що я божевільна і це лише мої думки.
А я відповім – так, я Боже Вільна. Вільна у своєму виборі. І своїм вибором не примушую вибирати вас, а даю можливість відчути те, що відчуваю я. Бо завжди кажу – не чекай. Коли інші віритимуть, а вір сама.
Земля оновлюється, бо Природа здатна відновлюватись. Але ця здатність залежить від екології думок людства. Бо він заповідав нам Творити Любов Любов*ю, а не чекати, коли Рай звалиться на голови людські з Неба. Єдине Небо – Душа. Земля оновлюється – Народжує Рай. Адже Ісуса народила Земна Жінка. Жінка – Душа.
Ми усі одне ціле, і я люблю кожну частину себе, тобто людей та Природу. Не сприймайте буквально, а оволодівайте Душею Вічність. Я спробувала і вам раджу, бо носити в собі Рай – Божа Благодать.
Цікаво вести з авторкою полеміку , вона майстер цієї справи , та ще з зацікавленням ставить питання на прямому місці , що захоплюючи діє на сюжет побудови змістовності твору. Мрійливість і замріяність - захоплює !
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")