Не бачились, певно, що більше, ніж вічність, зустрілись - обидва горбаті. У тебе за спиною хнюпиться жінка, на плечах - нащадки кирпаті. Із-заду нещадно всякчас попихає обовязок честі й домівки, по вуха згноїли складні настанови, підсвистують цінні вказівки. Зійшлися долонями в щирім вітанні, зревіли горби сумовито. бо я. зарікався. у заздрості. жити. а ти. зарікався. жити.
На пoчатку,булo дужe гарнo,всe oбразнo i зрoзумiлo..A пoтiм кiнeць я так i нe зрoзумiв...бо я. зарікався. у заздрості. жити. а ти. зарікався. жити. щo ви мали на увазi?
Вивчай життя , живи й радій , але не заздри ти нікому в світі .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за