Збирає Ангел зорі на кутю; Вони, мов зерня маку, дріботіють На тлі небесних плес. На ту затію Злетілись Херувими по звиттю
Прозорих коридорів.Білий шлях... Розлилось молоко і дзбанам пусто. Із Божих сот меди стікають густо- Бурштином застигають.На вустах
небесних сил звучить вінок осанн. Як соковиті грона винограду наповнені пісні прослави й ладу, і ладаном вродив пшеничний лан.
Навпіл надтріснув Мудрості горіх засіявся ядром. Мідяні дзвони Вібрують звуком, рушаться заслони у зЕмський світ і почезає гріх.
У всесвіту макітрах треться мак До консистенцій зоряного пилу... І предки наші змішують уміло Світила неба й золотавий злак.
Вселенна дише- дихає дитя- Серденька пульс відлунює у Всесвіт. Співа Марія...оксамитний лепіт... Для Світу щастя і нове життя!
|