Здійняв мене осінній вітер. Летіла, ледь торкаючись землі, Щоб віднайти тебе, мій повелитель Я розчинюся у холодному дощі. Щоб краплею, нехай на мить, Та все ж, побути на твоїй щоці. Ти чуєш? – Серце стукотить! … Але зітреш мене рукою, Та проженеш сумні дощі. А я летітиму все за тобою Туманним ранком і вночі… Сніжинкою присяду на долоню. Ну і нехай, що вмить розтану! Я простелюсь холодною росою. тебе кохати я не перестану! 28.01.2012
Тут: Здійняв мене осінній вітер. Летіла, ледь торкаючись землі, Щоб віднайти тебе, мій повелитель Я розчинюся у холодному дощі. все ідеально. Далі йде повторення і збій ритму. Але вірш сподобався.
"Я розчинюся у холодному дощі. Щоб краплею, нехай на мить, Та все ж, побути на твоїй щоці. Ти чуєш? – Серце стукотить! … Але зітреш мене рукою", - у цих рядках сподобалися образи. Але з формою вірша далеко не все гаразд. Видно, що здібності є, але треба Вам працювати над собою, над своїм хистом. Зверніть увагу на розмір (нерівний він у творі), а також на рими (вони у Вас, переважно, дуже прості, є слабкі співзвуччя). Бажаю Вам натхнення й успіхів, Анжеліко.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
