Живе у грудях птах на ймення ""Воля".
Стукоче! Xоче вирватись назовні-
Його я заспокоюю: доволі!!! -
Одзьобай з мене вишні мої кровні,
Візьми із мене зерна плодовиті,
З думок моїх потоки напивайся,
Душі кристали, молитвами вмиті,
Візьми!-а не калатай і не майся!
Заходишся у вихорі любові
Чого?- моє налякане пташатко.
Чого у вікна б"єшcя світанкові
Моїх грудей? -дивуюся аж: як то???
Якщо тобі, і справді, буде краще,-
То вирвись з мене звуками на скерцо..
Не відпустила б я тебе нізащо,
коли би знала: птах- пульсарне серце!.......
...........................................
|