Тоне ніч в її очах І вуста неначе квіти. Ти приходиш уві снах І приносиш щастя звіти: Де, коли, навіщо, чому? Я не чую серця втому Воно в дикому танку Заспіває піснь таку.
Співало сонце, віщало про день Веселий жайворонок підспівував промінню А тихий шепіт зривавсь з-під сірих стін І нас благав покинути ці грати злої тіні.
Ми вийшли із тобою до зеленої долини Блакить небес зачарувала, кайдани розтрощивши Свободи вітер знов нас дихати життям навчив Вечірняя зоря нас надихнула написать ці вірші.
Примхлива доля й необмеженість думок Ця гомінлива сутність, день і ніч в зірках Нас привітають і запросять у танок В широкім полі, але не в мармурових стінах.
І, звівши очі вгору, до святих небес Що є частиною дущі безсмертної Ми йдемо по стежках, хто зна, а хто невірною ходою Всі ми йдемо супроти долі впертої... ...Йди до зірок...
Тоне ніч в Її очах, І вуста неначе квіти. У Любові погляд у зірках, Коли дивляться із низу діти. І, звівши очі вгору, до святих небес - лину вниз з тобою... У глибину, де тихий сплеск грається Водою.
Якщо чесно, то я до кінця не зрозуміла, про що йдеться у вірші. Можливо, краще було б написати увесь вірш простіше (наприклад, так як написаний перший стовпчик)
Ідея цікава, проте сприймається на вигляд і на звук складно. Ввижається, найкраще - залишити останню строфу - у ній розкривається суть вірша, і всі попередні рядки тільки відтягують час. З такими поправками: Загальна оцінка:4
Гарний задум, але, як на мене, недопрацьовано. Я раніше теж вірш, після написання, нередагувала але, вміння донести те, що всередині, є важливим. За вірш - 4!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
