Сьватвечир- то Велия,
віт латинскуго "віґілія"- вартуваня,
то- народна традиция сьваткуваня,
шу ся сьваткуї пирит Юрданом,
другом велийом
абу- щедрим вечиром,
кули всьо наварино і напечино.
то всьо є Різдво Ісуса Христа,
шу є Празника`ми,
кули сьваткуї весь сьвіт з вами.
то - пучаток убрядовуго року,
шу 24- грудня ту типер- велия,
кули весь наріт радіє,
а 25- День Народин Бога,
Спаситиля Сьвіту
с пусто`м, мулитвами, вартуваням
і чиканям на Сьвато,
кули ся висилит добри і багато.
кулись, в Римі, сьваткували
Калєнде Януаріє-
пучато`к Нувого Року,
а в Персиї туді було сьвато бога соньця-
Мітри,
шу ся потім сьваткувало
як День Народин Непубіднуго Соньця-
пру ті сьвата знали добри діти,
худили з виликими з вугнями
в пруцесиях абу - ходах
християнскуго народу
на чесьць Бога справедливости.
такі сьваткуваня хтіли тирпиливусти
і кмітливусти,
бо ся пуїднало традициї духристиянскі
з нувими, правувірними,
і такі пуіднаня стали правумірними.
різаня пацяти, як жертви,
складаня пударків,
воскуві сьвічки,
худіня зі стреном,
галуском зиленом,
віт хати ду хати
Різдво встрічати.
різні жарти-
сшиваня кабатів,
сіданя с панами
ду їдного столу,
в їдне коло,
наливаня атраменту
до сьваченуї вуди,
виставлиня вузі`в на дахи,
замальовуваня шибок віко`н-
то - всьо правда, ни- сон;
упкиданя ксюндзів гурохом-
то ся стало ни нароком-
то традициї з-за римскуго права-
так ся висилили кожин край
і кожна диржава.
в той час ни можна
було зичити вугню,
бу то мугло принести
біду і хуроби,
і пужари, і падіня худоби.
і другі убряди,
шу ся тримали хати,
задушні і сумні-
в них брали учасьць
тихі і шумні`.
с пурога, всіх ся закликало,
лем би кривди ни рубили,
шуби страви сьвата їли.
русставлялися пу вікнах і кутах
страви сьваткові-
для душ і ангелів, вʼязали
дукупи лжиці-
то ни справи чарівниці:
як сідали, здмухували лави,
шуби ни присісти ду`ші-
кожин чулувік то рубити му`сів.
а ше ту йшлося ду ліса
пу ялицьові і смирекуві галузі:
ними ся прикрашало хату,
шуби була багата,
приносили суломи і сіна,
клали на cтулі і на підлозі
при типлі чи при мурозі.
вичера ся зачинала
віт мулитви-
всі ся мулили,
а ґазди си гувурили,
закликали Сьватого Микулая
ду вичери, пташат і вурувлят,
убливали бурщом всі кути,
шуби ся забиспечити віт боди.
при стулі, мали пусте місци,
для душ чи ниспудіваних густей,
так ся биригло від мурозу
мале Дитятко,
шу вступало в кожну хатку.
а, ше, в той час ,
душі гріли:
кулоди ся весь час палили,
шуби був в пʼєцу вугень,
і- ніч, і-день.
ни можна було
викидати сьмітля
абу чимсь вострим рубити,
шуб якусь душу ни згубити.
часник- був уснувний,
віт - зла і всіх злих,
а залізні причандаля-
віт нечистих і грізних;
а дванайці страв-
як дванайці місяців,
як апостулів дванайці,
як три рази пу чутири-
всьо- для злагуди і миру.
і, ся дужи вуружило-
як ся буди дальши жило,
і ся знало чаруваня-
їдно - під вечір,
други- зраня.
ся хувало за дідуха
і ся питало, чи мня видиш,
тре було сказати "нє"-
шуби зирно було високи,
вносилося сулому жовту,
шуби було мулуко масне,
а капуста мала бути пісна,
і тре було кричати,
шу то- бридь і квась,
шуби капусту гусінь ни їла.
ґазда худив пу саді
і казав ду яблунок:
"я тя зрублю",
хтось з челяди пувідав:
"ни рубай ня-
юш буду рудила"-
така була слова сила.
елименти християнства
видно було всюда-
в кулядувані і в виртепах-
сьвато було пуміж люди.
на сьвато, всьо шось узначало-
Різдво ся відзначало.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас