Сакральна Hіч, Земля у синім німбі,
Хвостом хлюпоче ера риби...Диво!
Говориїл рече - співає ніби,
Лілею зануривши в душу Діви!
Розверзлися портали - коридори,
З мандорли сфер повилітали сили:
Кругленькі шестикрильці...Снять менори
Про вогник, що не перепалить крила.
Сусальним дзвоном Дух злітає в тіло-
Як дивно одягтися в серце й руки
І пальчиками пригортати вміло
Тепло Марії...і ловити звуки.
Під арками Ангельських крил- дитятко!
Отець крізь око сина зріє світом!
Яскиня- центр Вселенної- а як то?-
Ніхто не знає...просто, чуєш: вір в то!!!
Сакральна Hіч і Діви русі коси...
Тернистим взором вишита дорога...
Щоб не замерз - мале хлоп"ятко босе -
Ягня зблизенька дихає на Бога!
|