Знов наші свята Пішли в минуле тихим болем Ніхто не плакав Відсутність їхня гріхом коле Він мов зуб рака Ріже батьківське наше поле Мов той гуляка Що повзе як невдаха голий 09.01.2014р.
Правд, що минають, не зупиниш. Життя годинником гуде. Роки тікають, як години. Ми БУДЕМО, бо БУЛИ й Є... Знай, ми є діти України. Хоч в чужині, любим СВОЄ. Своя мелодія в серці лине і рідним звуком серце б"є... Дякую Вам за слово.
добре Ви відчитали мої рядки. Я захотів розлити суть, щоб відчути хто і як прийме написане... Дякую за коментар. З повагою Василь Шляхтич - син Надсяння
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за