Одкровення
У дні святих причудливих тобі,
У дні твого причастя,
Я віддам милості тобі,
Мого благословення й щастя.
Не знаю я таких вершин,
Де спокійно течуть ріки.
Встань з своїх низин,
І знайдеш в слові ліки.
Чому ти плачеш там де кров,
Що землю проливає?
Неоцінна там любов,
Що святих Божих знає.
Святі ідоли твої,
Не розум вони мали.
І постанови Бога на землі
Вони їх не пам’ятали.
Тому анулювалася земля,
І душа кров проливає,
Бо не освячена вона,
І слова Господа не знає.
Чому ти плачеш з роду в рід,
Чому на той же шлях ступаєш?
Тому ідеш ти з броду в брід,
І слово Боже забуваєш.
Єдиний постриг у журбі,
Тобі не раз всміхнеться.
І не даремні всі труди твої,
Що в душах словом озветься.
Додав: nagornyjj (02.03.2017)
| Автор: © Володимир Михальнюк
Ключові (? ): Одкровення
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя