Почув молитву не свою. Не зрозумів, пішов в пропале, Бо там задурно щось давали... Ні, не задурно. За душу.
Подумав, й мені щось дадуть, Якому свого весь час мало... Пішов і взяв смердяче сало, Хоча всі з нього ся сміють.
А роки беззупинно йдуть... Скільки в пройдених нас пропало? Історія, мова, віри суть... А ти ввійшов у каламуть, Бо обіцянками співало. І так наше гріхом заграло. u8/282
На мою думку, треба це міняти. Якщо ми самі неспроможні, нам просити дітей наших. Не годиться нічого не робити. Дякую Вас за слово. Василь Шляхтич з Польщі
Слово - пропале - якось для мене не визначене , може - пропаще ? -. Або зміст заскладний,або я мало що зрозумів,але мені якось складно визначатися із висновками.Може щось доопрацювати , якось все кусочками , а візерунок для мне не дуже склався...Хоча змістом як завжди ви порадували , тільки треба все правильно розставити.Успіхів !
Дуже мило читати такий коментар. Щиро дякую Вам. З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
