ПІСНЯ ПРО ДАВИДА (псалом після псалмів))

БУВ ДАВИД НАЙМЕНШИМ СИНОМ,
РІС В СІМ"Ї ВІН НЕ ОДИН.
ПАС ВІН ВІВЦІ СВОГО БАТЬКА,
В ЧАС, КОЛИ БУВ МОЛОДИМ.
ЦЕ БУЛО НАПЕВНО ВЛІТКУ,
МОЖЕ БУЛО Й НАВЕСНІ,
ВІН ЗРОБИВ ОРГАН ВЛАСНОРУЧ
І ПОЧАВ ПИСАТЬ ПІСНІ.
ВСІ ПІСНІ ПИСАВ  ПРО БОГА,
ПРО МАЙБУТНЄ ЩО ГРЯДЕ,
ТА ЧИ БОГ ЙОГО ПОЧУЄ ?
І ЯКЩО ПОЧУЄ,ДЕ ?
ТА ГОСПОДЬ УСЕ ЦЕ БАЧИВ
І ВЖЕ АНГЕЛ З НЕБА ЙДЕ,
ЩОБ ЄЛЕЄМ ПОМАЗАТИ
ЙОГО ТІЛО МОЛОДЕ.
ПОМАЗАВ ЙОГО ЄЛЕЄМ,
ЯК ВЕЛІВ ГОСПОДЬ-ОТЕЦЬ
І ЗАБРАВ ЙОГО ІЗ ПОЛЯ,
ВІН ВІД БАТЬКОВИХ ОВЕЦЬ.
ЙШОВ ЯКОСЬ ПО ТІЙ ДОРОЗІ,
ГОЛІАФ,З ЧУЖИХ ПЛЕМЕН,
З ТИХ, ЩО ІДОЛАМ СЛУЖИЛИ,
ЗЛИТИМ З СРІБЛА.БЕЗ ІМЕН.
ВІН ТОДІ ДАВИДА ЛЮТО
ІДОЛАМИ ПРОКЛИНАВ,
ВЗЯВ ДАВИД МЕЧА ВІД НЬОГО,
Й ЙОМУ ГОЛОВУ ЗРУБАВ.
ТАК ДАВИД СВІЙ НАРІД БОЖИЙ
ВІД НАСИЛЬНИЦТВА ЗБЕРІГ,
І ЙОМУ, У ЦЬОМУ ВСЬОМУ.
САМ ВСЕВИШНІЙ ДОПОМІГ.