Духовні книжки
Душа потребує хліба,
А її не годують,
Вона хоче для душі,
А її ковбасою мордують.
Ти книжки продаєш,
Для інших повчала.
А мої гроші ти крадеш,
Щоб «Ідея» навчала.
Мої праведні книжки,
Під ногами стояли,
Щоб не бачили покупці,
Щоби не купували.
Нерозумна душа,
Бог усе бачить,
Твої книги ні гроша,
А мої щось значать.
І покійники мені,
В ночі являлись
Знають вони їм ціну,
Бо там задихались.
Не буду судитись,
На суд подавати,
Бо є Бог – Суддя,
До нього звертатись.
Той забавний чоловік,
Хотів моє місце зайняти,
І давай своїх псів,
На мене цькувати.
Чому я його вчив?,
Чому він навчався?,
Раді слави вчителів,
Дурману нализався.
Додав: nagornyjj (15.04.2016)
| Автор: © Володимир Михальнюк
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
kraynyuk46 : Гарний Ваш вірш про справжні людські цінності. Дякую.