Питаючи себе
Питаючи себе
Чи переможу,
Сіру, оту нудьгу.
Коли я болото переходжу
Щоб знайти дорогу,
Що веде до Хресту.
Через біль і молитви
Через кров,
Що за нас тече.
Я вистою на полі битви,
Що до свободи нас веде.
За душі битись
Не перестану,
Бо важлива ця мета.
Від неї все залежить
Мого народу стану,
Його дітей,
Його життя.
Не кидайтеся словами,
Слова то заметіль.
Занесе тебе вітрами,
В пустиню
Твій хліб і сіль.
Додав: nagornyjj (30.03.2017)
| Автор: © Володимир Михзальнюк
Ключові (? ): Хресту , слово , боротьба
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.