Посію квіточки В душі І стежитиму пильно Щоби не заглушив ніякий їх бур’ян. Щоб садом я зробивсь квітучим, пишним, Щоби раділи всі, на мене хто поглянув би, Щоб визволитися нам від гніву та журби Посію квіточки. І буду садом, гарним та квітучим, І житиму я вільно Дротом за колючим, І в спокої минатимуть мої літа. Моє життя святе, моя душа свята. І свято кожен день, І свято кожну мить!
Посію квіточки Хай не осягне зло мене. І хай горить вода, тече вогонь, Повітря твердю стане! Мене-бо полюбив Творець, І смерть не так страшна. Залишу тіло, А діла З собою заберу в придане. Тож я іду приготувати щедрий дар - Мій сад Моїх гарненьких і пухнастих квіточок.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
1
