Ніч сіла на землю, неначе ворона. В хатах вогні грають, мов у вовка очі. Рушник вишиваний, а під ним ікона... І тиха молитва на сторінках ночі.
Родина далеко, бо кожний вже в себе. Роки поспішають. Є сини і внуки. Всі вони йдуть вперед, бо нині так треба, Бо нині світ Божий на інші жде звуки.
Нас двоє в кімнаті. Свій дім на чужині. Вогонь часу гріє нас двох, як перина. Вечір. Думки наші при кожній дитині. Молитва у небо за кожного лине. 17.02.2012р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас