Ніч сіла на землю, неначе ворона. В хатах вогні грають, мов у вовка очі. Рушник вишиваний, а під ним ікона... І тиха молитва на сторінках ночі.
Родина далеко, бо кожний вже в себе. Роки поспішають. Є сини і внуки. Всі вони йдуть вперед, бо нині так треба, Бо нині світ Божий на інші жде звуки.
Нас двоє в кімнаті. Свій дім на чужині. Вогонь часу гріє нас двох, як перина. Вечір. Думки наші при кожній дитині. Молитва у небо за кожного лине. 17.02.2012р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас