Молюся тихо
Я не тікаю від надій. Живу я тим, що буде. Для своїх, завжди я є свій. Як мене бачать люди? Молюся тихо день у день. Як змога є, то й вночі. В небо несу сотні пісень. А вони колють в очі. Молюся мовою батьків. Говіркою Надсяння. Немає в мене ворогів. Чи я як роса рання? Вивчаю Бога. Він мене Я вірю, добре знає. Знає, що люблю я своє Відчужений від краю. Святе Письмо. Новий Завіт І мудрості там влиті... Вимолюю, щоб грішний світ Покинув сателітів. Молюся о мирний Донбас, Щоб ворог його кинув. Щоб Крим знов повернув до нас, А саме в Україну. Прошу вас друзі, також ви Ідіть до всіх з любов’ю Майбуття, яке родять сни Не обмиваймо кров’ю. 22.03.2019р.
Додав: Szlachtycz (22.03.2019)
| Автор: © Василь Шляхтич
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя