Церква не спить
Церква не спить, лиш люди сплять... Мене болить, лиш без проклять З молитвами заходжу там І жду весни. Бо то мій храм. Іконостас - неначе свій. У мирний час зайшов злодій І рушники з наших ікон, Бо вишиті, викинув «вон»... А отці що? Їм добре так? Їм все одно? Це злого знак. Куди йти їм – захід, чи схід? Пишуть своїм негідний слід. Наш Київ, Львів, чужі для тих Наших отців, що родять гріх. І служать тим, хто їх веде. А свій килим на молів жде. 20.08.2019р.
Додав: Szlachtycz (20.08.2019)
| Автор: © Василь Шляхтич
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя