На церковні хрести із вікна
Поглядає душа крізь туман,
Порятунку жадає вона
Від образи людської і ран.
Зазираю у неба блакить -
В піднебесся сягають хрести,
Голос Божий тут вічно звучить,
Наші душі бажає спасти.
Тихо голос з небес долина,
Та у серці відлуння, мов грім.
Він звучить, як чаклунка-весна,
Помагає прокинутись всім.
Він звучить, як ранкова земля,
Мов глибінь у морської води,
Промовляючи Боже ім’я,
Відвертаючи нас від біди.
Він звучить різнобарв’ям тонів,
В нім мелодії всі й голоси.
Це – неначе всіх янголів спів
І відлуння святої краси...
З-під небес Божа ласка зійшла,
Я готова їй серце розкрить.
Порятунку волає душа,
Голос Божий для неї звучить!
| 
у Вас 
0
Приємно, що Вам сподобалось!
