Гроза
Вирує усе у пориві срташному,
Згинає дерева і листя летить.
Земля завмирає від грохоту грому,
Я кий не стихає й на мить.
Небо покрито чорною тьмою,
Здається, що зараз воно упаде...
Вітер злиться, біжить за тобою,
Ніде сховатись. Він всюди знайде.
Хмари ураз розірвало стрілою...
Вогонь-блискавиця породжує страх.
Вітер танцює поруч з грозою,
Котра шаленіє у сильних руках.
Вiршик-супeр!!!!!Meнi взагалiи пoдoбається дoщ i всe ,щo з ним звязанe-блискавицi,грiм i так далi.Взагалi,ми у свoїx (тут у вашoму)вiршаx сxoжi iз скандiнавцями,вoни дужe oспiвують дoщ.У ниx 15%лiтeратури прo дoщ,мoжливo чeрeз тe,щo снiг-цe пeвна фoрма "замoрoжeнoгo дoщу".Tут i римування гарнe!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Глибокий алегоричний вірш про кармічну справедливість і моральне покарання. Вміло описали "бенкет долі", де людина змушена "скуштувати" наслідки своїх вчинків. Ех, якби ж вж
у Вас 
0
