залиш мені на пам'ять свій запах...свої мигдалеві зіниці... своє неслухняне темне волосся...свої напружені плечі...залиш... а я тобі залишу вітер з прохолодним дощем, що стукатиме в твої вікна, коли ти спатимеш. здавалося, світ перевернувся, і весна прийшла саме вчасно, щоб розбудити давно перегорілі почуття. здавалося… тепер вона вже відцвіла майже. і я разом з нею. нічого не шкода. чекатиму літа…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
