я сам. вітер мене надихає. перетворююсь на кульбабку і лечу угору. з розправленими в боки руками. я вільний. щоб стати небом... я сам. океаном несе мене кудись. не хочу знати, де зустріну чи втрачу. головне - відчувати все це. я сам. і це дає мені право бути дощем. падатиму в чиїсь долоні, щоб зігрітись. прощаючись з небом. саме тепер. я сам..., не зможу... тому викарбую тебе на камені єгипетським письмом, щоб навічно... ти тут? холодні долоні по розпеченому серцю. трохи вологі від передчуттів. на твоїх віях зима. потім ти будеш снігом. а я падатиму в тебе. не страшно. всеодно, не страшно... і малюватиму янголів. як у дитинстві. якщо так станеться, і я згорю, значить все правильно. Любове моя, я сам. тому не вимагаю нічого натомість. хіба що, зроби мене пристрастним вітром, а сама стань кульбабкою, і лети угору. з розправленими в боки руками. щоб стати небом...
|