Слово, неначе клітина, ділилось на речення.
Слово між нами було, безсумнівно, приреченим
стати романом. Нехай і місцями обпеченим.
Слово – найпершим було… Перед нами предтечами
інші, що били серця і хвалилися втечами…
Ми ще подібні до них, попередніх. У дечому…
Ніхто не відміняв і ніколи не скасує незаперечну істину: слово має величезну силу. Так було, є й буде. :-) Вірш гарний, Софіє. Кілька разів читала, насолоджувалася цікавими рядками.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Поляки мають таке ж імперське мислення, що і рашисти. Їм дай пальця, то й руку відкусять. Ну, забрали нагороду, то й нехай собі. А нам своє робить. Хоча святі мощі переносити не на часі та й з полякам
у Вас 
0
