Слово, неначе клітина, ділилось на речення.
Слово між нами було, безсумнівно, приреченим
стати романом. Нехай і місцями обпеченим.
Слово – найпершим було… Перед нами предтечами
інші, що били серця і хвалилися втечами…
Ми ще подібні до них, попередніх. У дечому…
Ніхто не відміняв і ніколи не скасує незаперечну істину: слово має величезну силу. Так було, є й буде. :-) Вірш гарний, Софіє. Кілька разів читала, насолоджувалася цікавими рядками.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
