Не зрозумію, не збагну, не відчуватиму душею. Як гіркий присмак полину, як згасле світло Прометея. Нехай далека від життя, нехай нестримана у слові, Це – моя здатність сприйняття, це моє слово рідній мові. Я не читатиму книжок, не відчуватиму образи. Так, я тяглася до зірок, це все було, але відразу.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші