Своєю бездушністю ти провокуєш. На спомин, на здогад, на хтиві думки. Ти вірно все кажеш. А ще – ти блефуєш. Щоб вирвати знову із серця рядки. Не треба, навіщо?.. Аби залишилась? Аби запевнитись в дієвості слів? Не крию - бажалося, вірилось, снилось… Мені лише. Більше ніхто не хотів…
Якщо провокуєш - блефуєш можна залишити, то повторення снилось - снилось ніяк не розумію. Навіщо так написали?.. Здається, Аню, що можете безболісно замінити одне із цих слів, бо вірш дійсно хороший. Одне закінчення чого варте. Дякую.
Мені - так, краще. У кожного поета можуть бути бліді, бідні рими, але зловживання такими римами ніяк не можна вважати новим словом у поезії. Дякую за розуміння. Успіхів тобі!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.